Компенсація за зруйноване житло

 

Компенсація за зруйноване житло: НОВИЙ ЗАКОН

Верховна Рада України ухвалила законопроект №7198 про створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого внаслідок вторгнення рф в Україну житла, та порядок компенсації за нього.

Право на компенсацію отримають

ЛИШЕ ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ.

Компенсації надаватимуться виключно за пошкоджену чи зруйновану з 24 лютого 2022 року житлову нерухомість.

Закон НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на об'єкти, які на дату запровадження воєнного стану перебували на тимчасово окупованих територіях

НА РУКИ ГРОШІ НЕ ДАВАТИМУТЬ. Власники знищених квартир зможуть отримати спеціальні сертифікати, яким держава гарантує фінансування придбання житла за визначену суму.

ТЕРМІН ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ОТРИМАННЯ КОМПЕНСАЦІЇ – ЗА ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПРОТЯГОМ ОДНОГО РОКУ ПІСЛЯ ЙОГО СКАСУВАННЯ.

Кожен громадянин може подати інформаційне повідомлення про пошкоджене чи знищене майно в електронній формі – у «Дію», в паперовій – через ЦНАП, органи соцзахисту чи нотаріуса. Після верифікації документів усі дані додаються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Використовувати сертифікат можна ПРОТЯГОМ П'ЯТИ РОКІВ ВІД ДНЯ ВИДАЧІ.

ВІДЧУЖУВАТИ ЖИТЛО (КРІМ УСПАДКУВАННЯ) ЗАБОРОНЕНО НА П'ЯТЬ РОКІВ

🔸 Власники квартир та інших житлових приміщень (наприклад, кімнати у гуртожитках), зможуть отримати житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави фінансувати придбання житла (у тому числі збудованого в майбутньому) у межах певної суми. Вони матимуть право самостійно обрати географічну локацію для використання житлового сертифікату.

🔹 У власників приватних будинків буде вибір між отриманням сертифікату та грошовою компенсацією. Така грошова компенсація нараховуватиметься у спеціальному режимі для фінансування будівництва.

🔸За пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку компенсацію зможуть отримати ОСББ, житлові кооперативи, управителі або особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків.

🔹 Закон НЕ встановлює граничний розмір компенсацій, а також обмеження за місцем розташування, типу та площі нового житла, профінансованого сертифікатом.

🔸 Закон не забороняє обирати дорожче житло, ніж вартість житлового сертифіката. В такому випадку різницю потрібно буде покрити власним коштом. Якщо ціна житла буде нижчою за суму, зазначену в сертифікаті, отримувач матиме право отримати решту компенсації з грошей, отриманих від рф для відшкодування збитків.
🔹Закон діятиме 3 роки з моменту скасування воєнного стану  на території, де об'єкт знаходиться.

Що таке житловий сертифікат

• Власники знищених квартир та інших житлових приміщень зможуть отримати житловий сертифікат — документ, яким підтверджуються гарантії держави профінансувати придбання квартири або іншого житлового приміщення (у тому числі такого, що буде споруджене в майбутньому) в обсязі визначеної грошової суми.
• Власники квартир зможуть вибирати  — отримати житловий сертифікат на купівлю квартири чи будинку або грошову компенсацію, яку будуть перераховувати на рахунок зі спеціальним режимом використання для фінансування будівництва.
• Не вказано граничний розмір грошової та у вигляді житлового сертифіката компенсації, не зазначені обмеження щодо місцеперебування, типу та площі нового житла, будівництво якого буде профінансоване через сертифікат.
• Використати сертифікат можна протягом п’яти років з дня його видачі, а відчужувати протягом 5 років, окрім успадкування, заборонено.
• Якщо ціна житла буде вищою за суму, зазначену в сертифікаті, то недоотриману частину компенсації  можна буде отримати  лише шляхом грошових коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків.

Хто саме зможе отримати компенсацію

• Власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків.
• Замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізичні особи).
• Фізичні особи, які здійснили інвестування/фінансування будівництва.
• Члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього.
• Спадкоємці вищевказаних осіб.
• ОСББ, управителі, ЖБК для відновлення спільного майна багатоквартирного будинку.

Хто НЕ отримає компенсацію за знищене через війну житло.

Отримувачами компенсації НЕ МОЖУТЬ:

1️⃣ особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;

2️⃣ особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України (державна зрада та ін.);

3️⃣ спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини. ЗАКОН  «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації»

Як зараховується погашення боргу по аліментам

 Фабула судового акту: Позивач звернулася з позовом до батька дитини про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів. Так, рішенням суду з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Потім було відкрито виконавче провадження, однак аліменти не сплачувались. Так, згідно розрахунку заборгованості по аліментах, виконаного держвиконавцем, станом на 01 червня 2019 року борг складав 46 428,93 грн, а на 31 грудня 2020 року - 72 831,71 грн. Посилаючись на вимоги статті 196 СК України, яка передбачає відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати, мати просила стягнути пеню на заборгованість по аліментах з вересня 2019 року по березень 2020 року в сумі 39 795,88 грн.

Водночас, рішеннями судів першої та апеляційної інстанції її позов задоволено частково. Вияснилося, що відповідач частково погасив аліменти у розмірі 1000 грн, тому визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховані були з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Так, внаслідок незгоди відповідача щодо сум і порядку стягнення пені, перед ВС КЦС постало два питання:

1. як враховуються часткові платежі (частковий платіж) при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди (попередній період);
2. що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості».

Отже у цій справі, ВС КЦС дійшов наступних висновків:

Щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди

Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що:

• положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин;
• в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України.
• отже, при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.

Що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості»

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України).

Так, зокрема, постанові ВС КЦС від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19, зазначено: зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Тлумачення вказаних норм і практики свідчить, що:

• невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;
• стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч.1 статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
• розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
• при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абз. 1 ч.1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, констатувала, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
  
  👉  ВС КЦС №711/679/21 від 19.01.2022 р.

Протягом якого строку можна звернутися із заявою про прийняття спадщини?

 

🔹Цивільний кодекс встановлює 6️⃣ міс. для звернення із такою заявою.

🔹Постановою Кабміну від 28 лютого 2022 р. № 164 перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4️⃣ міс. (фактично продовжувався до 🔟 міс.).

🔹Проте Верховний Суд у справі №676/47/21 зробив висновок:

☑️правила щодо строку на прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

☑️строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(стаття 1270 ЦК України).

☑️законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

☑️пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (зупинення перебігу строку на прийняття спадщини) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

❓ ЩО РОБИТИ СПАДКОЄМЦЯМ? 

Перше, не панікувати.
Друге, за можливості не використовувати додаткові 4 місяці, а подати відповідну заяву у рамках 6 місяців.
Третє, чекати подальших офіційних реакцій та роз'яснень зі сторони влади з приводу цієї ситуації.

‼️ Таким чином, враховуючи вищезазначену постанову ВС, рекомендую спадкоємцям не зволікати і звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у строк до 6️⃣ місяців з моменту відкриття спадщини. 

До якого нотаріуса можна подати заяву про відкриття спадщини?
В умовах воєнного стану відповідну заяву можна подати будь-якому нотаріусу (державному або приватному - на власний вибір) незалежно від:
 останнього місця проживання спадкодавця;
 місцезнаходження його нерухомого та рухомого майна;
 реєстрації («прописки») спадкоємців.

Разом з тим, якщо є можливість, то звертатися із заявою за останнім місцем проживання спадкодавця.

✔️ Якщо я знаходжусь закордоном?

Це не є перешкодою для оформлення спадщини.

Потрібно звернутися до посольства/консульства України у державі, де ви перебуваєте,

і засвідчити свій підпис на заяві про прийняття спадщини.

Або засвідчити таку заяву в іноземного нотаріуса із подальшим проставленням апостилю на ній.

Така заява може бути надіслана поштою до нотаріуса в Україну для відкриття спадкової справи в загальному порядку.

Власник може виписати інших осіб з належного йому житла БЕЗ СУДУ

 

Набули чинності зміни до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Відтепер власник приватного житла має право «виписати повнолітніх жильців» самостійно без їх згоди та без суду.

Для цього потрібно звернутися до органу реєстрації чи ЦНАП та подати:

заяву про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;

паспорт або документом, що посвідчує особу;

документом, що підтверджує право власності на житло (Заява може бути подана лише повнолітньою особою).

Неповнолітню дитину можна виписати лише за згодою батьків.

Якщо власник подає заяву про зняття з реєстрації батьків дитини (або одного з них), дитина також підлягає зняттю з реєстрації.

Однак власник не може виписати з житла власних дітей, що цілком зрозуміло.

Посилання на закон https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text

Виповнилося 14 років - зобов'язаний отримати паспорт

 📍Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт.

Куди звернутись⁉️

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта можуть подаватись до:

✔️центрів надання адміністративних послуг;

✔️державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів;

✔️територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта може звернутись:

🔹особа, яка досягла 14-річного віку, із заявою-анкетою, поданою нею особисто;

🔹один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників для оформлення паспорта особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

🔹особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув’язнення або закладу.

👉Отже, дитина повинна подати заяву самостійно.

Для оформлення паспорта заявник подає такі документи:

✅свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

✅оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

✅паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);

✅заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);

✅посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

✅рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

✅документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

✅документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

✅документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;

✅одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);

✅документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

🔹про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

🔹про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

🔹про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

🔹про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

🔹документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.

Апостиль на рішенні суду про розлучення

 

📑 ЩО ТАКЕ АПОСТИЛЬ?

📕 Апостиль – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, який підтверджує справжність підпису посадової особи та автентичність відбитка печатки на документі. 

Простими словами - це квадратний штамп, розміром 10 х 10 см, який засвідчує дійсність проставлених на документі печатки та підпису посадової особи, що їх видала, та надає юридичної сили документу для його використання за кордоном .

✅Тобто Апостиль ми проставляємо у тому випадку, коли документ буде використовуватись за кордоном.

📝Апостиль проставляється:

🔹на документах, які виходять від органів судової влади України;
🔸на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
🔹на адміністративних документах;
🔸на документах про освіту та вчені звання;
🔹на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами.

З 01 січня 2023 року в Україні набув чинності п.1 Постанови КМУ від 27.05.2022 № 631 «Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 18.01.2003 р. № 61. Відповідно до якого, як і раніше Міністерство юстиції України має повноваження на проставлення Апостиля на документах, виданих органами судової влади України.

✔️З 01 січня 2023 року до таких органів відносяться:
⠀
👩🏼‍💻Міністерство юстиції - щодо документів, виданих нотаріусами, судовими органами та органами РАЦС.
‼️Нотаріусам надано повноваження проставляти апостиль на вищезазначених документах.
🧑🏻‍🎓Міністерство освіти і науки - щодо документів про освіту.

👮🏻‍♂️Міністерство внутрішніх справ - щодо документів, виданих МВС.

👨🏻‍💼 Державна міграційна служба - щодо документів цієї служби стосовно міграції, громадянства, біженців.
💶 Державна податкова служба - щодо документів, виданих цією службою.
🇺🇦Міністерство закордонних справ - щодо всіх інших видів документів.

📄 Апостиль на рішенні суду про розлучення.  

🖇У випадку, якщо Ви отримали рішення суду про розлучення в Україні, але Вам необхідно підтвердити сімейний стан за кордоном або ви бажаєте вийте заміж закордоном, то Вам необхідно обов'язково пройти процедуру легалізації цього документа.

❗️ Вимоги до документів, для проставлення Апостилю на рішенні суду:

🔰Необхідно попередити суддю, що рішення суду про розірвання шлюбу буде проходити процес Апостиля. Важливо, щоб печатки/штампи були проставлені чітко; всі відмітки, які прописуються власноруч були розбірливим почерком; підписи судді та голови суду відповідали зразкам, які Вони подавали до Міністерства юстиції України.

🔰Документ, який складається з двох та більше аркушів, повинен бути прошитий (або прошнурований), пронумерований та скріплений підписом та печаткою.

🔰Рішення суду повинно набрати законної сили, про шо проставляється відповідна відмітка на документі!

🔰Разом з документом подається заява та квитанція, про оплату за надання послуги з проставлення Апостиля.

❗️Якщо всі вимоги не будут виконані, ви отримаєте відмову в проставленні Апостилю. Вам доведеться переробляти документ і повторно сплатити мито за проставлення апостилю.

🔹Рішення про розірвання шлюбу після легалізації потребує офіційного перекладу на мову країни, де буде використовуватися.

 🔸Підпис перекладача на документі засвідчується нотаріально, лише після чого документ вважається легалізованим, та підлягає використанню на території іншої країни. 

Перелік основних країн, для яких може знадобиться Апостиль:

Австрія

Греція

Данія

Ізраїль

Іспанія

Італія

Кіпр

Німеччина

Норвегія

Португалія

Словаччина

Словенія

Сполучені Штати Америки

Великобританія

Франція

Чорногорія

Швейцарія

Швеція

Японія

🏷Подвійний апостиль🔖

🔹Такі країни як: Австрія, Великобританія, Бельгія, Данія, Італія, Голландія, Норвегія, Португалія, Франція, Швейцарія, для легалізації документів вимагають так званий «подвійний апостиль». 

👉Процедура проставлення подвійного апостилю наступна👇

✅Спочатку проставляється  штамп апостилю на оригіналі документу
✅Цей документ перекладається та нотаріально засвідчується підпис перекладача.
✅На нотаріально засвідчений переклад ставиться другий штамп апостилю.

Тому перед початком підготовки документів обов’язково треба знати, в якій саме країні буде використовувати цей документ, що спочатку вимагається переклад чи Апостиль.

❗️ На території іноземної держави на українські документи проставити апостиль неможливо.

⚠️Пам’ятаємо, що апостиль проставляється на території України спеціально уповноваженими органами.