Аліменти на батьків

 

💁🏻‍♂️ Сімейний кодекс України передбачають обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків, але тільки за умови, якщо батьки потребують матеріальної допомоги та є непрацездатними.

❓ За яких умов діти зобов’язані утримувати батьків?

1️⃣ Кровне споріднення або наявність інших юридичних зв’язків між ними.

2️⃣ Непрацездатність батьків чи одного із них.

3️⃣ Матері, батькові потрібна матеріальна допомога.

☝🏻 Обов’язок дітей утримувати батьків включає в себе:

🔻 сплату аліментів;

🔻 додаткові витрати на батьків, викликаних немічністю, 🔻 тяжкою хворобою або інвалідністю.

❗️ Існує два способи стягнення аліментів на утримання батьків:

1️⃣ добровільний порядок;

2️⃣ судовий порядок.

1️⃣ Добровільний порядок

У добровільному порядку діти та батьки на власний розсуд встановлюють порядок відносин між собою. Договір може бути як усний, так і письмовий.

2️⃣ Судовий порядок

Якщо непрацездатні батьки та повнолітні діти не можуть між собою дійти згоди щодо утримання або діти повністю відмовляються допомагати батькам, останні можуть звернутися до суду. Позовна заява про стягнення аліментів подається за місцем проживання батьків або дітей. Судовий збір за подання такої заяви не сплачується.

📃 До позовної заяви додаються наступні документи:

🔸 свідоцтво про народження;

🔹 підтвердження непрацездатності батьків;

🔸 довідки про доходи;

🔹 документи, що підтверджують потребу у матеріальній допомозі;

🔸 довідку про склад сім’ї.

‼️ До справи також слід залучити не менше двох свідків, які можуть підтвердити те, що діти не утримують своїх батьків та ухиляються від обов’язку допомагати їм, а батьки потребують такої допомоги та не можуть себе забезпечити.

❗️ Суд може звільнити дітей від утримання батьків за наступних підстав:

1️⃣ батьки ухилялися від покладених на них батьківських обов’язків;

2️⃣ батьки не сплачували аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, розмір заборгованості повинен перевищувати суму відповідних платежів за 3 роки, та вона має бути непогашеною до моменту винесення судом рішення про встановлення розміру аліментів на непрацездатних батьків. Така заборгованість підтверджується довідкою державного або приватного виконавця.

💰 Розмір аліментів

Окрім непрацездатності батьки повинні потребувати матеріальної допомоги. Суд може встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від доходу залежно від сімейного та матеріального стану сторін. Суд  при визначенні розміру аліментів, враховує можливість отримання допомоги від інших дітей, які не є відповідачами по даній справі, а також від своїх батьків, дружини, чоловіка. Також враховується дохід самих батьків (пенсія, субсидія, пільги). Кожна справа є індивідуальною, суддя повинен враховувати всі обставини, що мають істотне значення: види доходу і заробітку як дітей так і батьків, стан їхнього здоров’я, сімейний стан дітей та батьків, чи виконували батьки свої батьківські обов’язки.

☝🏻 За несплату аліментів передбачена наступна відповідальність:

🔻 кримінальна;

🔻 адміністративна;

🔻 цивільна.

 

Фабула судового акту: На підставі рішення про визначення способу участі батька вихованні доньки, суд встановив періодичність та тривалість зустрічей: “щосуботи або щонеділі з 12.00 год. до 17.00; місце зустрічей: на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу, в присутності матері дитини, в подальшому за домовленістю між батьками; у день народження дитини, дні державних свят України спілкуватись з дочкою протягом години; оздоровлення та відпочинок за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.”

Проте у зв’язку з війною, мати із дитиною виїхали за кордон, в Німеччину. Після заяви батька, про те що рішення не виконується, виконавець виніс постанову про встановлення часу і місця побачень з дитиною, яку мотивував наступним чином: «У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України боржник для забезпечення безпеки та здоров`я дитини виїхала з дитиною за кордон. Станом на 03 червня 2022 року вони перебувають в Німеччині. У зв`язку з чим живе спілкування батька з дитиною стало неможливим…забезпечити боржнику на час перебування її з дитиною за кордоном, спілкування дочки та батька щонеділі за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв'язку». Батько дитини звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

І хоча суди першої та апеляційної інстанції не задовольнили його вимоги, ВС КЦС побачив у діях виконавця порушення. ВС мотивував наступним:

Специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/11909/21 (провадження № 61-2624св22).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

З огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.

Разом з тим, у п. 1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені цим Законом, у тому числі виконавець має дотримуватись вимог ч.1,2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» про забезпечення побачень стягувача з дитиною у час та місці, визначеному рішенням суду.

Отже, у цій категорії спорів під час виконання виконавчого листа має враховуватися зміст і резолютивна частина рішення про встановлення способу і порядку участі одного з батьків у вихованні дитини.

Виконанням виконавчого документа досягається єдина мета - виконання відповідного рішення суду. Оскільки у рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною (час та місце), виконавець не вправі змінювати таке рішення суду, що виконується, оскільки таке судове рішення набрало законної сили, на його виконання суд видав виконавчий лист, а державний виконавець відкрив виконавче провадження. Таке рішення є обов`язковим для виконання сторонами та уповноваженим державним виконавцем.

Колегія суддів нагадала, що відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже у цій справі: Таких дій державним виконавцем вчинено не було. На думку ВС виконавець не мав права змінювати час і місце виконання рішення суду про зустрічі батька і дитини, навіть за обставин, що дитина поїхала з мамою в іншу країну, у зв’язку із війною.

Чи передбачена законом відмова від дитини❓

Досить часто у народі можна почути наступні слова: «батько написав відмову від дитини, а нотаріус завірив таку відмову».

Але ВІДМОВИТИСЯ ВІД ДИТИНИ з юридичної точки зору
НЕМОЖЛИВО !!!❌

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ч. 3 ст. 155 СК України).


Проте, закон містить деякі суміжні ситуації, які помилково називаються «відмовою від дитини»:

1. ▶️ Відмова батьків забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я (ч. 3 ст. 143 СК України)

Дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров’я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

2. ▶️ Ст. 217 СК України передбачає можливість надання згоди батьків на усиновлення дитини.

Така згода має бути вільною, безумовною, надається лише після досягнення дитиною 2-хмісячного віку.
Така згода дійсно завіряється нотаріусом і тому її часто в народі називають «відмова від дитини».

3. ▶️ На практиці сьогодні також трапляються заяви про визнання позову щодо позбавлення батьківських прав. Така заява подається безпосередньо до суду та не потребує нотаріального засвідчення.
Але у моїй практиці були такі заяви саме із нотаріальним засвідченням підпису батька на ній.

Як зареєструвати новонароджених українців за кордоном

 

❗️Як зареєструвати новонароджених українців за кордоном? 

  За кордоном державну реєстрацію народження дитини проводять дипломатичні представництва та консульські установи України. 

  ▪️Як відбувається реєстрація? 

  🟢Письмова або усна заява батьків чи одного з них надається до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків. 

🟢У разі неспроможності батьків реєстрація дитини може проводитися її родичами. 

🟢Після заяви батьків дитини або інших осіб консул проводить реєстрацію народження дитини з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. 

  ▪️Які документи слід пред’явити консулу для реєстрації? 

 🟢Документ медичного закладу про народження дитини або довідку від лікаря, який надавав допомогу при пологах. 

🟢Паспорт або інші документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). 

🟢Документ, який є підставою для внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства тощо). 

  ▪️Протягом якого строку слід подати заяву про реєстрацію? 

     🟢 Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати не пізніше 1 місяця з дня народження дитини. 

  ❗️Важливо. Реєстрація народження, а також видача свідоцтва про реєстрацію цього акта цивільного стану проводиться без стягнення консульського збору.

Як оформити допомогу з народження дитини, якщо за кордоном

Уряд України ухвалив постанову, якою надано можливість подавати документи на призначення допомоги при народженні дитини під час тимчасового перебування за кордоном.

Батьки, у яких народилася дитина під час тимчасового перебування за межами України, тепер можуть дистанційно подати документи на призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідно до ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Постанови Кабміну від 27.12.2001 р. №1751 “Про затвердження

Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми” допомога при народженні дитини надається:

одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною;

за заявою, поданою:

до органу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), який звертається за призначенням допомоги;

онлайн через Портал електронних послуг Міністерства соціальної політики https://e-services.msp.gov.ua/, АБО разом з комплексною послугою єМалятко на порталі Дія https://cutt.ly/M5jgsw9

звернення за призначенням допомоги надійшло не пізніше 12-ти місяців з дня народження дитини.

Розмір допомоги при народженні дитини фіксований та однаковий для всіх (попри кількість дітей, які виховуються в сім'ї) — 41 280 грн. Виплата здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, а решта допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців — по 860 грн щомісяця.

Раніше жінки, які народили дитину за кордоном, могли лише після повернення в Україну отримати допомогу. Необхідна була фізична присутність, щоб особисто звернутися до органу соціального захисту населення.

Як звернутися за призначенням допомоги з-за кордону?

Наразі передбачено можливість надсилання заяви та документів про народження дитини до органу соціального захисту населення в Україні для цього необхідно:

✓ відкрити рахунок в банку для соціальних виплат (такий рахунок можливо відкрити віддалено без необхідності особистого відвідування);

✓ заповнити заяву про призначення допомоги при народженні дитини (форма заяви за посиланням:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text);

✓ до заяви додати видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини;

✓ надіслати засобами поштового зв’язку заяву та документи, що засвідчують народження дитини до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) в Україні.

Орган соціального захисту населення, до якого буде надіслано заяву та документи, здійснить призначення допомоги. Належні кошти будуть перераховані на особовий рахунок, відкритий в банківській установі.

Термін звернення за допомогою становить 12 місяців після народження дитини.

Як змінити встановлений судом спосіб спілкування батька з дитиною, яка виїхала з матір’ю за кордон через війну

 

🔺Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами, передбаченими ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду роз’яснив, як змінити встановлений судом спосіб спілкування батька з дитиною, яка виїхала з матір’ю за кордон через війну.

Обставини справи:

У 2021 році суд визначив графік зустрічей батька з дитиною, державний виконавець відкрив провадження, встановив періодичність і тривалість зустрічей згідно з виконавчим листом. У січні 2022 року провадження було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У червні 2022 року за заявою батька державний виконавець відновив провадження, оскільки через військову агресію рф мати з дитиною виїхали до Німеччини, постановив забезпечити спілкування дочки й батька щонеділі за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв’язку.  

Батько просив суд визнати відповідну постанову державного виконавця неправомірною.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні скарги, оскільки в судовому рішенні, яке підлягає примусовому виконанню, не визначено місця зустрічей батька з дитиною, встановлення цього місця покладено на державного виконавця. Після 24 лютого 2022 року фізичні зустрічі дитини з батьком унеможливлені. Державний виконавець визначив час побачення стягувача (батька) з дитиною, враховуючи позицію сторін та інтереси дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду часткового задовольнив скаргу стягувача, скасував попередні судові рішення, визнав неправомірною оскаржувану постанову державного виконавця, зробивши такі правові висновки.

Судове рішення є обов’язковим до виконання (ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України), виконання судових рішень – складова права на справедливий суд та одна з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Варто враховувати, що виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами, передбаченими ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише в тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується. Якщо час та місце побачень визначені рішенням суду, виконання такого рішення має здійснюватися чітко в порядку, визначеному рішенням суду.

Судовим рішенням від 17 травня 2021 року, у тому числі, встановлено періодичність і тривалість зустрічей батька з дочкою на нейтральній території в межах міста в присутності матері, надалі – за домовленістю між батьками та ін. Це рішення боржник виконував, однак після 24 лютого 2022 року його виконання унеможливлено.

Верховний Суд врахував, що в Україні введено воєнний стан. Вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.

Разом із тим виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі з дотриманням вимог частин 1 та 2 ст. 64-1 Закону про забезпечення побачень стягувача з дитиною у час та місці, визначеному рішенням суду.

Верховний Суд наголосив, що виконанням виконавчого документа досягається єдина мета – виконання відповідного рішення суду. Оскільки в рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною (час та місце), виконавець не вправі самостійно його змінювати.

Водночас колегія суддів зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таких дій державний виконавець не вчинив.

Постанова Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 210/529/19 (провадження № 61-10424св22) –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/110208050

Позбавлення батьківських прав

 Тема достатньо актуальна на сьогодні! 

🔹Що про це потрібно знати?

☝️Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, і цей процес здійснюється виключно у судовому порядку.⚖️

🔺Які ж підстави можуть стати причиною позбавлення батьківських справ:

👉 не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 

👉ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 

👉жорстоко поводяться з дитиною; 

👉є хронічними алкоголіками або наркоманами; 

👉вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

👉засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

До розгляду у справі у суді залучається Орган опіки та піклування, який дає висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

НАСЛІДКИ

❗️Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо сплати аліментів.

❓Чи можна відмовитись від батьківських прав?

❌Ні. Батько не може самостійно відмовитися від батьківських прав на свою дитину.

❓Хто має право звернутись із позовом про позбавлення батьківських прав?

🔻Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

❗️Важливо❗️⚠️Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

🔰  У постанові КЦС ВС від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України і може бути підставою для позбавлення цієї особи батьківських прав щодо дитини.

Процес позбавлення батьківських прав є складним, потребує певного часу на збирання доказів, і чим більше їх буде, тим краще. Докази необхідно додати одразу до позовної заяви, це може бути: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо .

🔰 За подання позову до суду необхідно буде сплатити судовий збір.